Жовтня 1991 року 11 страница

У разі якщо кредитор у наступних податкових періодах здійснює
продаж або відчужує іншим способом за відповідну компенсацію цінні
папери, заборгованість за якими була попередньо відшкодована за
рахунок страхового резерву, або отримує будь-які суми коштів як
компенсацію їх вартості, сума отриманих (нарахованих) доходів
включається до складу валових доходів кредитора за наслідками
відповідного податкового періоду, в якому відбувся такий продаж
(відчуження).{ Підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 в редакції Закону
N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

12.3.3. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного
банкрутом у встановленому законодавством порядку, відшкодовується
за рахунок страхового резерву кредитора після прийняття
судом рішення про визнання дебітора банкрутом. Кошти, отримані
кредитором внаслідок завершення ліквідаційної процедури та продажу Жовтня 1991 року 11 страница
майна позичальника, включаються до складу валових доходів
кредитора в податковий період їх надходження. У разі коли кредитор надає кредит дебітору, проти якого
порушено справу про банкрутство до моменту укладення кредитної
угоди, та інформація про порушення такої справи була оприлюднена
(за винятком випадків надання фінансових кредитів у межах
процедури санації дебітора під заставу його корпоративних прав)
безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок
власних коштів кредитора. При цьому валовий доход дебітора, об'явленого банкрутом у
встановленому законодавством порядку, не збільшується на суму
зазначеної безнадійної заборгованості. У разі коли кредитор не може звернутися до суду із заявою
про порушення справи про Жовтня 1991 року 11 страница банкрутство у зв'язку з тим, що безспірні
вимоги такого кредитора до боржника сукупно становлять суму, меншу
за 300 мінімальних розмірів заробітної плати, то така сума вимог
включається до складу валових витрат кредитора у порядку,
визначеному абзацом "б" підпункту 12.1.1 пункту 12.1. { Підпункт
12.3.3 пункту 12.3 статті 12 доповнено абзацом згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }{ Підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

12.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою (у тому числі
іпотекою), погашається у порядку, передбаченому нормами
відповідних законів.

Заставодержатель має право відшкодувати за рахунок страхового
резерву частину заборгованості, що залишилася непогашеною після
звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно Жовтня 1991 року 11 страница до
умов закону та договору. У разі якщо відповідно до законодавства
заборгованість особи вважається повністю погашеною після
проведення позасудового звернення стягнення на предмет застави
незалежно від суми коштів (вартості майна), що надійшла кредитору,
за рахунок страхового резерву відшкодовується частина
заборгованості, що перевищує суму коштів (оціночну вартість
майна), фактично отриманих кредитором.{ Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97; в редакції Закону
N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

12.3.5. Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок
неспроможності дебітора погасити заборгованість у зв'язку з дією
обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору),
відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за
наявності будь-якого з Жовтня 1991 року 11 страница нижче названих документів: підтвердження Торгово-промислової палати України про настання
обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України
або підтвердження уповноважених органів іншої держави,
легалізованих консульськими установами України, у разі настання
обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої
держави; рішення Президента України про запровадження надзвичайної
екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене
Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України
про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені,
посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, включаючи рішення
щодо визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих
погодних умов, які потягли за собою втрату врожаю
сільськогосподарських культур в Жовтня 1991 року 11 страница обсягах, які перевищують 30
відсотків від середнього врожаю за попередні п'ять календарних
років. При цьому валовий доход дебітора не збільшується на суму
заборгованості, що виникла внаслідок його неспроможності погасити
таку заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили
або стихійного лиха (форс-мажору), протягом усього строку дії
таких форс-мажорних обставин.



12.3.6. Прострочена заборгованість підприємств, установ і
організацій, на майно яких не може бути звернено стягнення (або
тих, що не підлягають приватизації) згідно із законодавством
України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у
разі, якщо протягом 30 календарних днів з моменту виникнення
прострочення зазначена заборгованість не була відшкодована коштами
Державного бюджету України Жовтня 1991 року 11 страница чи відповідних місцевих бюджетів або
компенсована в будь-який інший спосіб. При цьому кредитор у строки, передбачені законодавством,
зобов'язаний звернутися до суду з позовом щодо відшкодування
збитків, отриманих у зв'язку з таким кредитуванням. У разі коли
кредитор не звертається до суду протягом визначених законодавством
строків або у разі коли суд відмовляє у позові або залишає позовну
заяву без розгляду, кредитор зобов'язаний збільшити валові доходи
на суму безнадійної заборгованості у відповідний податковий
період.

12.3.7. Прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а
також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або
померлими відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора
після отримання свідоцтва Жовтня 1991 року 11 страница про смерть або після винесення рішення
суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими
за умови, що таке рішення було прийнято після дня укладення
кредитної угоди.

Після відшкодування простроченої заборгованості відповідно до
цього підпункту кредитор має право здійснити юридичні заходи щодо
стягнення безнадійної заборгованості із спадку такої фізичної
особи у межах та в порядку, визначених законодавством.{ Підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 в редакції Закону
N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

12.3.8. Прострочена заборгованість за договорами, визнаними у
судовому порядку повністю або частково недійсними з вини дебітора,
відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі,
якщо дебітор не погашає заборгованість за зазначеними договорами
протягом Жовтня 1991 року 11 страница 30 календарних днів з дня прийняття рішення суду про
визнання їх повністю або частково недійсними. При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму такої
заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду
щодо визнання договорів повністю або частково недійсними з вини
дебітора.

12.3.9. Прострочена заборгованість за договорами або їх
частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини
кредитора або з вини обох сторін, погашається за рахунок
повернення дебітором суми кредиторської заборгованості, а в разі
її неповернення протягом 30 календарних днів - з прибутку, який
залишається у розпорядженні кредитора після оподаткування. При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму такої
заборгованості у податковий Жовтня 1991 року 11 страница період, на який припадає рішення суду
щодо визнання договорів або їх частин недійсними з вини обох
сторін.

12.3.10. Прострочена заборгованість фізичних осіб, стосовно
яких оголошено розшук у порядку, передбаченому
Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за
рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180
календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування такої
фізичної особи не встановлено.

12.3.11. Прострочена заборгованість юридичних осіб, стосовно
керівників яких оголошено розшук у порядку, передбаченому
Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за
рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180
календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування цих
осіб не встановлено.

12.3.12. У разі коли всі заходи щодо стягнення Жовтня 1991 року 11 страница безнадійної
заборгованості згідно з порядком, визначеним пунктом 12.3 цієї
статті, не привели до позитивного наслідку, банки та небанківські
фінансові установи відносять на валові витрати таку заборгованість
в частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву,
створеного відповідно до цієї статті.

12.3.13. За рахунок створеного банком страхового резерву
відшкодовується заборгованість позичальника, яка визначена
безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним
банком України.{ Пункт 12.3 доповнено підпунктом 12.3.13 згідно із Законом
N 2275-VI ( 2275-17 ) від 20.05.2010 }

12.4. Додаткові положення

12.4.1. У разі коли дебітор повністю або частково погашає
безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до
складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового
резерву згідно з положеннями пункту 12.1 і пункту 12.3 цієї Жовтня 1991 року 11 страница
статті, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації,
одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого
відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.

12.4.2. У разі коли за висновком відповідного уповноваженого
органу, визначеного підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 цієї статті,
обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс - мажору)
носять тимчасовий характер і не впливають на дієспроможність
дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор
може надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної
заборгованості. У випадку якщо дебітор не погасив зазначену
заборгованість або кредитор не звернувся з позовом до суду
стосовно стягнення такої заборгованості протягом строків,
визначених законодавством, валові доходи кредитора і дебітора
збільшуються на суму Жовтня 1991 року 11 страница зазначеної заборгованості.{ Підпункт 12.4.2 пункту 12.4 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005 }

12.4.3. У разі коли фізична особа - дебітор, визнана у
судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, заявляється,
кредитор зобов'язаний здійснити відповідні заходи щодо стягнення
заборгованості з такої особи. У випадку коли така фізична особа
сплачує заборгованість, що була попередньо віднесена кредитором до
складу валових витрат або відшкодована за рахунок страхового
резерву, кредитор збільшує валовий доход на суму коштів, одержаних
від дебітора у податковий період, протягом якого відбулося
повернення зазначеної заборгованості.

12.4.4. У разі коли відповідно до законодавства рішення про
визнання договорів недійсними з вини дебітора скасоване, а
кредитор не Жовтня 1991 року 11 страница оскаржує таке рішення у строки, передбачені
законодавством, кредитор збільшує валовий доход на суму
заборгованості, попередньо включену до валових витрат або
відшкодовану за рахунок страхового резерву у податковий період,
протягом якого закінчився строк для подання такої скарги.

12.4.5. У разі коли фізична особа, стосовно якої органами
слідства оголошено розшук, розшукана і сплачує заборгованість, яка
була попередньо включена кредитором до складу валових витрат або
відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує
валовий доход на суму компенсації заборгованості, одержаної від
дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення
зазначеної заборгованості (її частини).

12.4.6. У разі коли юридичні або фізичні особи, визнані Жовтня 1991 року 11 страница
винними в заподіянні шкоди згідно з положеннями Цивільного кодексу
України ( 435-15 ), сплачують заборгованість фізичної особи, що
віднесена кредитором до складу валових витрат або відшкодована за
рахунок страхового резерву, кредитор збільшує валовий доход на
суму коштів, одержаних у погашення заборгованості дебітора, у
податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної
заборгованості (її частини).{ Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

Стаття 13. Оподаткування нерезидентів

13.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх
походження з України, від провадження господарської діяльності (у
тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях)
оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами Жовтня 1991 року 11 страница, отриманими нерезидентом
із джерелом їх походження з України, слід розуміти: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь
нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями,
випущеними (виданими) резидентом; { Підпункт "а" пункту 13.1
статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 } б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом; в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";
{ Підпункт "в" пункту 13.1 статті 13 в редакції Законів
N 793/97-ВР від 30.12.97, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 } г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується)
резидентами або постійними представництвами на користь
нерезидента-лізингодавця (орендодавця); д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на
території України, яке Жовтня 1991 року 11 страница належить нерезиденту, у тому числі майна
постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними
паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно
до норм цього Закону; є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на
території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів
на території України; ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої,
релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або
уповноважених ними осіб) на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана
від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів
стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих
нерезидентом або його постійним представництвом на території
України на користь резидентів; и) внески Жовтня 1991 року 11 страница та премії на страхування або перестрахування
ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або
страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім
державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих
на території України, доходи від організації та проведення
грального бізнесу, лотерей (крім державних); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь
нерезидентів; й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним
представництвом цього або іншого нерезидента) господарської
діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді
виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт,
послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого
нерезидента (постійного Жовтня 1991 року 11 страница представництва), у тому числі вартості
послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного
забезпечення. { Підпункт "й" пункту 13.1 статті 13 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 793/97-ВР від 30.12.97 }

13.2. Резидент або постійне представництво нерезидента, що
здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи
будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом від провадження господарської
діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в
гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6,
зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у
пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх
суми та за Жовтня 1991 року 11 страница їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої
виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які
набрали чинності.{ Пункт 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }

13.3. { Абзац перший пункту 13.3 статті 13 виключено на
підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів на
безпроцентні (дисконтні) облігації чи казначейські зобов'язання,
оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10
цього Закону, у такому порядку: { Абзац другий пункту 13.3 статті
13 із змінами, внесеними згідно із Законами N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 } базою оподаткування є прибуток, який розраховується як
різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних
паперів, сплаченою Жовтня 1991 року 11 страница (нарахованою) їх емітентом, та ціною їх
придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку; з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж
зазначених у цьому пункті цінних паперів може здійснюватися від
імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним
представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок
та за дорученням такого нерезидента; зазначені резидент або постійне представництво нерезидента
несуть відповідальність за повне та своєчасне нарахування та
внесення до бюджету податків, утриманих при виплаті нерезиденту
доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними)
цінними паперами. Центральний податковий орган України встановлює
порядок надання резидентами або постійними представництвами
нерезидента розрахунку податкових зобов Жовтня 1991 року 11 страница'язань нерезидентів та
звітів про утримання та внесення до відповідного бюджету податків,
встановлених цією статтею. Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за
дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних
(дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань, самостійно
подають податковому органу за місцем свого розташування звіт про
утримання та внесення до відповідного бюджету податків,
встановлених цією статтею.

13.4. Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані
нерезидентами, у вигляді процентів або доходу (дисконту) на
державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами
території України через уповноважених агентів - нерезидентів, або
процентів, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики
(кредити або державні зовнішні запозичення), які Жовтня 1991 року 11 страница відображаються у
Державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку
України.

13.5. Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за
договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у
джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. { Абзац
перший пункту 13.5 статті 13 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його
до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від
того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він
суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.{ Пункт 13.5 статті 13 в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }

13.6. Страховики (інші резиденти Жовтня 1991 року 11 страница), які здійснюють виплати у
межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому
числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані
оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким
чином:

при укладенні договорів страхування або перестрахування
ризику безпосередньо із страховиками та
перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності
(стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально
уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків
фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом
перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким
уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено
у перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого
відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим
органом), а також при укладенні Жовтня 1991 року 11 страница договорів перестрахування з
обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора
ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок
ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків; { Абзац другий
пункту 13.6 статті 13 в редакції Закону N 398-V ( 398-16 ) від
30.11.2006 }

в інших випадках - за ставкою 12 відсотків від суми таких
виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких
виплат. { Абзац третій пункту 13.6 статті 13 в редакції Закону
N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 }

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих
рекламних послуг на території України, сплачують податок за
ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.{ Пункт 13.6 статті 13 в редакції Законів N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

{ Пункт 13.7 статті Жовтня 1991 року 11 страница 13 виключено на підставі Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

13.8. Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою
діяльність на території України через постійне представництво,
оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне
представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника
податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого
нерезидента. У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в
Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від
своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво
в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні,
визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого
балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з
податковим органом за місцезнаходженням Жовтня 1991 року 11 страница постійного представництва. У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити
прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з
України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом
як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними
шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового
доходу коефіцієнта 0,7.

13.9. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та
інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт,
послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення
договорів з іншими резидентами від імені і на користь
нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету
податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в
Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування
прибутків нерезидентів Жовтня 1991 року 11 страница, що здійснюють свою діяльність на території
України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не
підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники
податку на прибуток.

{ Абзац другий пункту 13.9 статті 13 виключено на підставі
Закону N 393-XIV ( 393-14 ) від 14.01.99 } Зазначені у цій статті
види податку на прибуток, крім податку на репатріацію,
встановленого пунктом 13.2, є частиною внутрішнього податку на
прибуток підприємств, і їх ставка не регулюється міжнародними
угодами з питань уникнення подвійного оподаткування, які регулюють
ставки податку на репатріацію доходів.{ Встановити, що абзац другий пункту 13.9 статті 13 цього Закону
не застосовується до доходів та витрат, отриманих і проведених з 1
липня 1997 року згідно із Жовтня 1991 року 11 страница Законом N 393-XIV ( 393-14 ) від
14.01.99 }
{ Стаття 13 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }

Стаття 14. Оподаткування виробників сільськогосподарської
продукції

14.1. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво
сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у
порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками
звітного податкового року. Валові доходи і витрати підприємств - виробників
сільськогосподарської продукції, утримані (понесені) протягом
звітного податкового року, підлягають індексуванню виходячи з
офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за
місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця
звітного податкового року. Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на
землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому
обороті.

{ Абзац четвертий пункту 14.1 статті 14 виключено Жовтня 1991 року 11 страница на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

14.2. Дія пункту 14.1 цієї статті не поширюється на
підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або
продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих
рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої у
річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних
виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім виноматеріалів, що
продаються для подальшої переробки), які оподатковуються у
загальному порядку.{ Пункт 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }

14.3. У разі продажу товарів, безпосередньо пов'язаних з
технологічними процесами виробництва сільськогосподарської
продукції, виробникам такої сільськогосподарської продукції на
умовах товарного кредиту, валові доходи кредитора збільшуються Жовтня 1991 року 11 страница у
податковому періоді, на який відповідно до умов такого кредитного
договору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником. У разі якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари,
витрати на які включаються до складу валових витрат, датою
збільшення валових витрат позичальника є дата здійснення
розрахунків щодо погашення заборгованості по такому товарному
кредиту. Якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари, витрати на
які відповідно до статті 8 цього Закону підлягають амортизації,
датою збільшення балансової вартості відповідної групи основних
фондів є дата здійснення позичальником розрахунків щодо погашення
заборгованості по такому товарному кредиту.{ Статтю 14 доповнено пунктом 14.3 згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 }

Стаття 15. Порядок внесення змін Жовтня 1991 року 11 страница до Закону

Ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт
оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку,
строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть
встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього
Закону.{ Офіційне тлумачення положення статті 15 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 5-рп/2010 ( v005p710-10 ) від 16.02.2010 }

Стаття 16. Порядок нарахування та строки сплати податку

16.1. Платники податку самостійно визначають суми податку, що
підлягають сплаті.

16.2. Податок на прибуток нараховується за ставкою,
визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає
оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з
урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та
статей 6 та 13 цього Закону.{ Пункт 16.2 статті 16 із Жовтня 1991 року 11 страница змінами, внесеними згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

16.3. Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає
патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ), зобов'язаний
окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду
такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої
діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий
облік:

валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що
підлягає патентуванню;

валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої
діяльності;

балансової вартості товарів, матеріалів, сировини,
комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у
незавершеному виробництві та залишках готової продукції (далі
- запаси), які використовуються для здійснення Жовтня 1991 року 11 страница діяльності, що
підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів
не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості
згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону, для визначення
об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу
основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що
підлягає патентуванню.

У разі якщо основні фонди використовуються як для здійснення
діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності,
то з метою визначення об'єкта оподаткування для різних видів
діяльності, застосовується метод пропорційного розподілу суми
амортизаційних відрахувань залежно від питомої ваги доходів, що
припадає на кожний вид діяльності. За цим методом Жовтня 1991 року 11 страница валовий дохід
платника податку, одержаний за окремим видом діяльності, що
підлягає патентуванню, підлягає зменшенню на частку загальної суми
нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума
доходу, одержаного за окремим видом діяльності, що підлягає
патентуванню, відноситься до загальної суми валового доходу.
Аналогічно відбувається розподіл валових витрат, що одночасно
пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою
діяльністю.


documentafaxyyz.html
documentafaygjh.html
documentafayntp.html
documentafayvdx.html
documentafazcof.html
Документ Жовтня 1991 року 11 страница